Порушення при відкритті рота
Обмеження, дискомфорт та ін.

Дефлексія – це відхилення нижньої щелепи від центральної лінії у процесі відкривання рота. Чим більше відкривається рот - тим більш помітне відхилення.

Цей стан може бути викликаний частковим блокуванням в одному щелепному суглобі, що призводить до обмеження обсягу рухів. Другий суглоб при цьому намагається компенсувати порушену функцію. В результаті несиметричної роботи щелепних суглобів нижня щелепа опускається не по прямій лінії. Відхилення зазвичай відбувається у бік заблокованого суглобу (де обсяг рухів щелепи обмежений).
Додатково може відчуватися незручне змикання зубів, біль при жуванні, асиметрія обличчя.

У нормі нижня щелепа опускається рівно, по прямій лінії.
Девіація - це відкривання рота нерівною траєкторією, коли нижня щелепа зміщується, але потім повертається на місце. Щелепа може описувати дугу або s-подібну траєкторію, але на завершальній стадії руху повертається до центральної лінії.

Як і в попередньому випадку, неправильний рух щелепи пов'язаний з різницею рухливості правого і лівого щелепного суглобів. Найчастіше відхилення йде у бік менш рухомого суглобу, який через обмеження у русі "тягне" щелепу на себе.

Потрібно розуміти, що це не безневинний дисбаланс. Через перевантаження і перерозтягнення обидва суглоби поступово зазнають руйнування.

Обмеження або зменшення ширини відкривання рота – це неможливість відкрити рот у звичному для людини обсязі. У нормі нижня щелепа опускається на 3,5-5,5 см. При обмеженні рот відкривається лише на 2-3 см.

Однією з причин обмеження є сильний спазм м'язів, що не дає щелепі вільно рухатися. Іншою частою причиною блокування є порушення всередині суглоба, а саме зсув внутрішньосуглобового диска в неправильне положення.

У нормі головка щелепного суглобу рухається разом з хрящовим внутрішньосуглобовим диском, перебуваючи на ньому, як на подушці, що амортизує. При дисфункції розвивається дисбаланс у роботі м'язів та зв'язок, що утримують диск та голівку суглоба. Це призводить до того, що головка суглоба зіскакує з диска під час руху, а потім знову заходить на нього. При цьому можна почути характерне клацання. Якщо на цій стадії проблема не вирішується, диск може деформуватися або втратити рухливість, заблокувавши при цьому рух головки суглоба.

Увага! При блокуванні є невелике вікно часу, коли диск ще не зруйнований, можливе ручне вправлення та відновлення суглоба. Звертатися по медичну допомогу потрібно негайно!

Ускладнене відкривання рота може бути пов'язане з декількома факторами:

1. Недостатність внутрішньосуглобової рідини.
Об'єм рухів нижньої щелепи забезпечується за рахунок скронево-нижньощелепних суглобів, а саме ротації головки суглоба всередині суглобової западини. Всі рухи всередині суглоба в нормі відбуваються плавно, без тертя, за рахунок наявності внутрішньосуглобової рідини. Це натуральна гіалуронова кислота, що виробляється організмом для забезпечення ковзання в суглобі. При її нестачі або зайвій в'язкості рухи можуть утруднюватися.

2. Порушення у роботі м'язів.
При спазмі м'яз стає коротшим і може обмежувати обсяг рухів у суглобі. М'язові спазми можуть виникати у відповідь на перевантаження, при неправильному прикусі, втраті зубів, жуванні на один бік, стресі і т.д.

3. Руйнування внутрішньосуглобового диска.
Внутрішньосуглобовий диск є хрящовою прокладкою, що захищає головку суглоба від пошкоджень. Якщо диск деформується або руйнується, він може ускладнювати або блокувати рух у суглобі. Повна руйнація диска веде до дегенерації головки суглоба. Артроз, ущільнення, деформація головки, розростання остеофітів - все це не тільки ускладнює рухи в суглобі, а й викликає біль, скрип, скреготіння під час руху щелепи.

Такий стан є рідкісним серед можливих порушень у русі щелепи. Характерним є неможливість повністю закрити рота, неповне змикання зубів або біль у суглобі при спробі зімкнути зуби, а також надмірне відкривання рота до 6-7 см.
Цей стан є досить неприємним, через тривале перебування в переростягнутому стані починають боліти м'язи, можуть з'явитися головні болі.

Причина цього стану у зсуві внутрішньосуглобового диска до задньої стінки щелепного суглоба. Диск займає простір і обмежує рух нижньої щелепи, не дає їй просунутися в суглобі досить глибоко для повного змикання щелепи. Спроби зусиллям закрити рот призводять до тиску на диск, перерастяжіння зв'язок, до яких він кріпиться, і навіть до його руйнації.

Увага! При появі обмеження та болю при змиканні зубів слід негайно звертатися за медичною допомогою. Вправлення диска можливе лише у перший час. Далі диск може зруйнуватися чи деформуватися внаслідок тиску.

Дані симптоми говорять про розвиток дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів різного ступеня тяжкості. Хрускіт може виникнути навіть на ранній стадії хвороби. Хрумтіти можуть зв'язки, через втрату еластичності або накопичення кальцинатів. Також хрускіт може викликатись при неправильному тиску на хрящовий внутрішньосуглобовий диск, який хрумтить при деформації. Якщо диск повністю руйнується, може з'явитися характерний скрип або скрегіт. Ці звуки сигналізують про тертя між суглобовими поверхнями.

Біль може супроводжувати будь-яку стадію дисфункції СНЩС. Вона пов'язана з перенапругою м'язів, перерозтягуванням, мікророзривами зв'язок, артрозом і, викликаним ним, запальним процесом.

Увага, клацання!
Якщо звук більше схожий на клацання - це говорить про нестабільність у суглобі, зісковзування головки суглоба з поверхні диска та повернення назад (вправлення). Такий стан вимагає уваги, оскільки наступною стадією буде зміщення та деформація диска, неможливість самостійного вправлення та блокування рухів щелепи. Блокуванню зазвичай передує різке припинення клацань, що розслаблює і тішить людину. Але насправді це небезпечний сигнал, що говорить про припинення самостійного вправлення.

У нормі ширина відкривання рота 3-5 см. Надмірним вважається відкривання на 6-7 см.
Відбувається це через порушення в роботі щелепних суглобів. При широкому відкриванні рота головка суглоба виходить за межі суглобової западини і таким чином дає нижній щелепі можливість опуститися нижче.

Проте підстав для радості тут нема. У медицині такий стан називають вивихом нижньої щелепи. Якщо рот закривається нормально, вважається, що вивих – самовправляється. Але так буде не завжди. Процеси, які призвели до можливості вивиху, будуть продовжуватися, і в якийсь момент головка суглоба не зможе самостійно повернутись у правильне положення, рот не закриється. Надалі при кожному вивиху потрібна буде допомога спеціаліста та реабілітація. Тому необхідно якомога раніше з'ясувати та усунути причини надто широкого відкривання рота.
Найчастіше цей симптом може бути викликаний асиметрією у м'язовому тонусі, блокуванні одного щелепного суглоба та компенсаторною гіпермобільністю другого, перерозтягненням зв'язок, неправильним прикусом тощо.

Вивих
Неможливість закрити рот, відвисання нижньої щелепи, висування її вперед, біль – ці симптоми після епізоду позіхання або надто широкого відкривання рота найчастіше говорять про вивих нижньої щелепи. Допомогу при вивиху швидко та кваліфіковано можуть надати у травмпункті.
До прибуття на місце краще зафіксувати щелепу пов'язкою на голову. Це допоможе уникнути її руху та травмування м'язів та зв'язок.